У фінальному відео першого уроку ми наводимо приклади популярних сервісів, створених на основі відкритих даних, та згадуємо міжнародні ініціативи промоції відкритих даних. Після перегляду ви зрозумієте, як набори відкритих даних застосовуються на практиці та осягнете рівень міжнародної підтримки open data.
Відкриті дані допомагають владі приймати ефективніші рішення, оскільки до цього процесу долучаються громадяни. Інфраструктура відкритих даних створює сприятливі умови для ефективного громадського контролю, що покращує підзвітність влади громаді, підвищує прозорість. Це в свою чергу позитивно впливає на ефективність управлінських рішень, а отже — на якість політики, інвестиційну привабливість, соціальні відносини тощо. Надаючи дані якісно, влада створює для громадян умови, коли ті можуть починати самостійно вирішувати конкретні проблеми за допомогою цих даних, а для бізнесу — покращувати якість послуг та товарів, знаходити клієнтів, партнерів тощо. Саме тому сьогодні у світі існують сотні сервісів на основі відкритих даних, як на державному, так і на локальному рівнях. Давайте розглянемо деякі з них.
OpenStates – сервіс, що об'єднує законодавчу інформацію з 50 штатів США, округу Коламбія та Пуерто-Ріко. Портал дає змогу ознайомитися зі змістом кожної з ініціатив. Характерною особливістю ресурсу є можливість порівняння регулювання окремих галузей в різних штатах. Також сайт дає змогу знайти депутата, який представляє певний округ та ознайомитися з його голосуваннями.
Ring (Кільце) — українська пошукова система, що об'єднує два десятки відкритих реєстрів і баз даних. Серед них декларації, Єдиний державний реєстр юридичних осіб, бази звітів акціонерних товариств СМІДА і ліцензій ДАБІ, дані з Британського реєстру компаній та інші. Офіційні відкриті дані регулярно оновлюються. Пошукова система абсолютно безкоштовна, не потребує реєстрації та має відкритий АРІ.
Young Europeans – портал використовує відкриті дані Eurostat для того, щоб створювати демографічні скетчі з інформацією про європейську молодь віком від 16 до 29 років. Хороший інструмент для тих, хто бажає моніторити економічні можливості для свого покоління у сусідніх країнах.
Rada4you – український сервіс, що допомагає перевірити, як насправді голосують депутати та фракції Верховної Ради України. За допомогою сервісу голосування у сесійній залі можна згрупувати до певної політики і таким чином спостерігати, як народні обранці виконують свої обіцянки. Крім того, портал містить зручний API для поглибленого використання даних.
FloodAlert – платформа з мобільним додатком, що інформує про рівень води з понад 30 тисяч станцій моніторингу з усього світу. Система допомагає вчасно реагувати на загрозу повені.
EasyWay – сервіс, що надає інформацію про всі маршрути та зупинки громадського транспорту в 60 містах України. EasyWay допоможе підібрати зручний маршрут з урахуванням фінансових та часових затрат, а також прокладе найкоротший автомобільний шлях.
City-Data – ресурс, що використовує відкриті дані та надає докладні профілі усіх американських міст. Портал дозволяє знайти таку інформацію як демографія, рівень злочинності, погодні умови, ціна житла, вартість проживання та багато іншого.
Як ми вже знаємо, основні принципи відкритих даних були сформульовані у 2007 році на зустрічі теоретиків та активістів Інтернету. Відтоді запропоновані ідеї почали ставати реальністю. У 2009 році був запущений урядовий портал відкритих даних США – data.gov, за рік ініціатива стала дійсністю у Великій Британії – data.gov.uk. В Україні аналогічний веб-ресурс data.gov.ua був запущений у 2015 році. На сьогодні у світі існують тисячі порталів відкритих даних. Так, команда проекту Opendatasoft склала список з майже 3700 таких веб-ресурсів з усього світу. На сайті зібрана інформація від погодних даних до статистики органів місцевого самоврядування. Тож сфера відкритих даних у світі за останні 10 років активно розвинулася. Допомагала цьому і міжнародна співпраця.
Ще у липні 2013 року лідери країн “Великої вісімки” підписали Хартію відкритих даних “вісімки” (G8 Open Data Charter), що окреслила головні принципи того, як дані можуть підтримувати прозорість, інновації та підзвітність. Багато держав та урядів привітали даний документ, тож почалася плідна робота щодо більш широкого глобального прийняття принципів відкритих даних.
Так з’явилася Міжнародна хартія відкритих даних. Це ініціатива щодо співпраці урядів, приватного сектору та неурядових організацій для розвитку відкритих даних у світі. Вона була заснована у 2015 році на Глобальному саміті Партнерства відкритого уряду в Мексиці. Наразі до цієї ініціативи долучилися понад 70 урядів та організацій. Хартія передбачає шість основних принципів для оприлюднення відкритих даних:
Україна долучилася до Міжнародної хартії відкритих даних 22 вересня 2016 року. Також до ініціативи долучилися ряд українських міст, зокрема, Львів, Вінниця, Дрогобич, Івано-Франківськ, Запоріжжя, Слов’янськ, Дніпро, Тернопіль, Чернівці, Кропивницький, Хмельницький та Маріуполь.
Для промоції відкритих даних, ентузіасти з усього світу святкують Міжнародний день відкритих даних (Open Data Day), який вперше ініціювали ще у 2010 році. Відтоді щороку в кінці лютого чи на початку березня світова спільнота відкритих даних проводить заходи у різних країнах та містах, де розповідає, чому необхідно відкривати суспільно важливі дані, які рішення можна створювати на їх основі, обговорює проблеми, що постають перед мешканцями.
Рейтинги у сфері відкритих даних – це ще один аспект, який допомагає не лише порівнювати прогрес у сфері відкритих даних між різними державами, але й пришвидшує його завдяки рекомендаціям та здоровій конкуренції.
Перший з них – Open Data Inventory (ODIN, Індекс інвентаризації відкритих даних). Це комплексний звіт Open Data Watch міжнародної неприбуткової організації, що працює у сфері відкритих даних. У ньому оцінюється охоплення та відкритість даних, в першу чергу, у сфері офіційної статистики. Загалом оцінюється наявність статистичних показників в 21 категорії соціальної, економічної та екологічної статистики. Максимальний сумарний бал, що може отримати держава – 100. Звіт за 2020-2021 роки містить інформацію щодо 178 країн. Україна посідає 44 місце у рейтингу із показником у 63 бали. У свою чергу, на першому місці – Сінгапур (92 бали).
Другий рейтинг – Global Open Data Index. Дослідження Open Knowledge Foundation (організації, яка працює у сфері просування ідеї відкритих знань) по вивченню відкритості державних даних у країнах світу з точки зору громадськості. В дослідженні оцінюється наявність та якість ключових наборів даних у категоріях, важливих для забезпечення прозорості діяльності та підзвітності влади. За результатами останнього дослідження Україна знаходиться на 31 місці у рейтингу і щороку покращує свої позиції (у 2015 році було 54 місце).
Третій – Open Data Barometer. Це дослідження World Wide Web Foundation (організації, що займається розвитком та доступністю всесвітньої мережі). В ньому оцінюється наявність і якість ключових наборів даних у 15 категоріях, а також прогрес кожної країни за трьома параметрами:
Зараз Україна згідно методології набирає 47 балів зі 100, але демонструє позитивну динаміку.
Той, хто планує майбутнє –
планує його у свою користь.
З точки зору міжнародного досвіду, Україна лише розпочала свій шлях у світ відкритих даних. Ми, напевне, робимо багато помилок, але помилки – це завжди досвід, який допомагає нам рухатися уперед і ставати кращими.
З року в рік дедалі більше інформації оприлюднюється органами влади, а громадяни починають розуміти важливість роботи з даними та їхнього впливу на наше життя. Відкриті дані все частіше визнаються невід’ємною частиною прозорого та ефективного урядування, надання більш якісних адміністративних послуг та далекоглядного планування. Дослідники називають відкриті дані синонімом демократії. Адже це один з основних елементів для інновацій. Створюються нові продукти, послуги та сервіси. З’являються нові рішення, які допомагають робити життя громадян комфортнішим.
Тепер, наприклад, не потрібно чекати громадський транспорт незрозуміло скільки, бо завжди можна глянути, де знаходиться автобус з потрібного Вам маршруту. З іншої сторони, органи влади за допомогою відкритих даних можуть краще пояснювати свої непопулярні рішення, чим зменшують негативне ставлення до себе (звісно не завжди).
Не стоїть осторонь і бізнес. З однієї сторони компанії долучаються до створення інноваційних продуктів на основі державних даних, а з іншої – відкривають власні дані для величезної спільноти розробників. Так, в американському рейтингу Open Data 500 Companies1 можна знайти багато відомих компаній: Amazon Web Services, Bing, Canon, сервіси Google, GitHub, Deloitte, Uber тощо.
Таким чином, від відкритих даних виграють усі: держава, громадяни, приватний сектор. І тут мова йде не лише про для багатьох абстрактні речі, як прозорість, ефективність, підзвітність, але й про цілком матеріальні гроші. Так, на сьогодні є декілька різних досліджень та методологій, які визначають вплив цього явища на економіку2 в мільярди доларів. Але для того, щоб отримувати усі переваги – варто бути в тренді, відкривати дані та працювати із ними. Адже в епоху інформаційного суспільства, величезних обсягів інформації та технологій, що невпинно розвиваються, завжди виграє той, хто не лише володіє інформацією, а й правильно її використовує.
Потенціал відкритих даних – це в першу чергу інвестиція у майбутнє, адже в подальшому дані можуть принести не тільки відкритість та прозорість для міста, але й зменшити кількість запитуваної інформації, що значно скоротить час для обробки таких запитів. Наприклад, у місті Гданськ (Польща) всі запити на публічну інформацію та відповіді на них публікуються в режимі реального часу.
Дані можуть використовуватися не тільки для контролю, але й для створення зручних умов жителям міста. Якщо публікувати дані у правильному машиночитному форматі, то на основі цих даних можна створити різноманітні сервіси, починаючи з інформації про школи, лікарні та завершуючи найбільш безпечними маршрутами від роботи до домівки, включаючи інформацію про якість повітря. Дані можуть передавати інформацію та продемонструвати, яка сфера зайнятості найбільш оплачувана у вашому місті, а яка найбільш запитувана, яка послуга для жителів на сьогодні є найбільш затребуваною та необхідною тощо. Як висновок – дані можуть допомогти знайти відповідь на багато існуючих та гострих запитань.
Майбутнє – це світ міст, комфортних та затишних; міст, які безперервно розвиваються, де влада, бізнес та громадяни постійно взаємодіють між собою; міст, де рішення приймаються стратегічно, виважено та цілеспрямовано. Бо саме такого міста прагнуть його мешканці та справжні управлінці.
А досягти ефективності роботи міста можна тільки завдяки роботі з даними. Планування, прогнозування, прийняття рішень – усе має відбуватись на основі детального аналізу фактів та даних. Але дуже часто трапляється так, що міська рада не в змозі самостійно якісно обробити ту чи іншу інформацію. Саме тому, нею потрібно ділитися з усіма зацікавленими сторонами. Адже як показує практика, інформація, яка є в розпорядженні міської ради дуже цікава для мешканців.
Так, Фонд TechSoup у співпраці з Громадянською мережею ОПОРА в рамках ініціативи “Дані міст” проводив опитування щодо даних, які варто відкрити в містах. Відповідно до результатів, мешканці українських міст найбільше потребують інформації про:
Звісно, це неповний перелік даних, адже кожне місто унікальне. Тому інформація, яку варто відкрити насамперед, може різнитися. Отже, якщо Ви хочете відкрити дані та бажаєте ефективно використати й так обмежені ресурси, треба спитати місцевих мешканців:
Можливо, дані взагалі не потрібно відкривати? Чи потрібно? Власне про це наш курс.