Хто має право доступу до публічної інформації?
Реалізація права суспільства на інформацію задекларована в Конституції України, а також в законах "Про інформацію", "Про доступ до публічної інформації" та низки інших.
Статтею 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір.
Статтею 1 Закону України "Про інформацію" встановлено визначення інформації. Це будь-які відомості або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях чи відображені в електронному вигляді.
Закон України "Про доступ до публічної інформації" визначив механізм реалізації права кожного на доступ до публічної інформації та закріпив перелік гарантій дотримання прав на надання публічної інформації, встановив поетапний порядок доступу до неї.
Чим забезпечується право доступу до публічної інформації?
Доступ до інформації забезпечується не тільки на офіційних сайтах чи друкованих виданнях, але й шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Закон України "Про доступ до публічної інформації" визначає обов’язкові вимоги до запиту на інформацію:
Хто є розпорядниками публічної інформації?
Розпорядниками можуть бути:
Яка різниця між запитом на інформацію та зверненням громадянина?
Перед тим як подати запит, вам слід визначитися, чи є ваше прохання запитом на інформацію чи зверненням.
Запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться в його володінні (наприклад, інформація щодо використання бюджетних коштів або копія рішення сесії міської ради). Тобто, йдеться про вже існуючу (раніше створену) інформацію, якою володіє розпорядник. Для відповіді на інформаційний запит розпорядник не повинен створювати нову інформацію (готувати аналітику, надавати роз’яснення тощо).
Звернення громадянина - це викладені в письмовій або усній формі пропозиції, зауваження, заяви, клопотання і скарги. Звернення регулюються спеціальним Законом України "Про звернення громадян".
Як оформити запит на інформацію?
Електронний запит на отримання інформації подається у довільній формі. При цьому обов’язково необхідно вказати:
З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм-шаблонів, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті розпорядника. Зазначені форми містять стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо.
Чи необхідно платити за надання інформації?
Інформація на запит надається безкоштовно. У разі, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі, якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно.
При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.
До якої інформації може бути обмежено доступ?
Інформацією з обмеженим доступом є:
До якої інформації не можна обмежувати доступ?
Не може бути обмежений доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.
В Законі України "Про доступ до публічної інформації" встановлений принцип часткового доступу. Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Іншими словами, якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається документ з інформацією, доступ до якої не є обмежений.
Який строк розгляду запитів на інформацію?
Законом України "Про доступ до публічної інформації" передбачений строк розгляду запитів на інформацію. Розпорядник інформації має надати відповідь на запит не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі, якщо запит стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.
У разі, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Яка відповідальність за ненадання інформації?
Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень:
Чи є веб-сервіси, які допоможуть подати запит?
Сайт "Доступ до правди" було створено на базі програмного забезпечення Alaveteli за підтримки Уряду Швеції. Сайт "Доступ до Правди" працює як уніфікована платформа для надсилання електронних запитів розпорядникам інформації відповідно до Закону "Про доступ до публічної інформації”.
Необхідно зробити лише чотири прості кроки, щоб отримати інформацію:
Важливо пам’ятати, що запит та відповідь на нього є публічними і автоматично оприлюднюється на сайті. Це важливо для наступного узагальнення відповідей, щоб інші особи могли ознайомитися з наданими відповідями. Вказані прізвище та ім’я будуть оприлюднені на сайті. В той же час електронна адреса, поштова адреса та номер телефону не оприлюднюються, крім випадку, якщо розпорядник інформації включить її у вкладений файл.