Сфера відкритих даних в нашій країні бере свій початок у 2014 році, коли згідно з Антикорупційною стратегією на 2014-2017 роки було передбачене створення нормативно-правової та організаційної основи для запровадження доступу до інформації у формі відкритих даних і повторного використання інформації. Крім того, в Плані дій із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2014-2015 роках теж згадувались відкриті дані. Для досягнення мети треба було внести зміни до законодавчих актів та прийняти підзаконні нормативно-правові акти для визначення стандартів оприлюднення інформації у формі відкритих даних, зокрема й на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних.
В 2014 році було розроблено прототип Єдиного державного порталу відкритих даних - data.gov.ua, який був переданий на баланс державі. У квітні 2015 року були внесені зміни до Закону України “Про доступ до публічної інформації”. Згідно з доданою статею 101 “Публічна інформація у формі відкритих даних”, було визначене саме поняття публічної інформації у формі відкритих даних, умови використання та умови оприлюднення персональних даних у формі відкритих даних. Закон остаточно зобов’язав усіх розпорядників інформації оприлюднювати та регулярно оновлювати публічну інформацію у формі відкритих даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах.
Крім того, було визначено, що публічна інформація у формі відкритих даних є дозволеною для її подальшого вільного використання та поширення. Тобто, будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов’язковим посиланням на джерело отримання такої інформації.
Законом “Про доступ до публічної інформації” також було визначено, що публічна інформація, яка містить персональні дані фізичної особи, оприлюднюється та надається на запит у формі відкритих даних. Обмеження доступу до такої інформації (крім окремих випадків) заборонено законом.
Закон України “Про захист персональних даних” визначає випадки, в яких персональні дані не є конфіденційною інформацією. За таких умов персональні дані можуть або мають бути оприлюдненими відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» та інших нормативно правових актів.
Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначаються Кабінетом Міністрів України. До такого переліку обов’язково включається інформація, доступ до якої у формі відкритих даних передбачений законом.
В жовтні 2015 року було прийнято Постанову Кабінету Міністрів України №835 “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних”. Ця Постанова є підзаконним нормативно-правовим актом щодо визначення стандартів оприлюднення інформації у формі відкритих даних, зокрема й на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних, та за останні 5 років витримала вже 4 редакції. В затвердженому Положенні визначені вимоги до формату і структури наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, періодичність оновлення та порядок їх оприлюднення, а також затверджений перелік пріоритетних наборів даних.
В березні 2021 року Кабінет Міністрів України ухвалив останні зміни до Постанови №835, розширивши перелік наборів для оприлюднення. Нова редакція Постанови №835 суттєво розширює перелік обов’язкових до публікації наборів даних як для центральних органів виконавчої влади, так і для органів місцевого самоврядування. Постановою №835 чітко визначений перелік форматів для оприлюднення відкритих даних в залежності від їх виду, а саме:
Для розміщення паспорта та структури набору даних використовуються відкриті машиночитані формати. Вимоги до інтерфейсу прикладного програмування визначаються держателем Єдиного державного веб-порталу відкритих даних — Міністерством цифрової трансформації України.
Робота Єдиного державного порталу відкритих даних та взаємодія розпорядників інформації з ним регулюються з 2016 року Постановою Кабінету Міністрів України № 867 “Деякі питання оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних”. Цією Постановою затверджений Порядок ведення веб-порталу відкритих даних. Забезпечення функціонування веб-порталу відкритих даних здійснюється Міністерством цифрової трансформації України.
В 2019 році Постановою Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо відкритих даних” затверджений Порядок щорічної оцінки стану оприлюднення та оновлення відкритих даних розпорядниками інформації на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних. Метою оцінки є визначення стану виконання розпорядниками інформації вимог Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 835.
З метою визначення стану готовності України до запровадження відкритих даних, а також планування подальших дій уряду, в 2015 році Програмою розвитку ООН в Україні була проведена Оцінка готовності України до запровадження відкритих даних за відкритою методологією ODRA Всесвітнього Банку.
Оцінка проводилась за восьма напрямами:
За результатами Оцінки були надані рекомендації та розроблена Дорожня карта розвитку відкритих даних в Україні на 2016 рік. Пізніше були розроблені дорожні карти на 2017 рік, а потім 2018-2020 р.р. Дорожня карта мала на меті покращити якість та доступність відкритих даних в Україні.
Одним з пунктів Дорожної карти розвитку відкритих даних в Україні на 2016 рік було приєднання країни до Міжнародної хартії відкритих даних. Головною метою Хартії є покращення та сприяння співпраці та взаємоузгодженості для прийняття та реалізації спільних принципів, стандартів та кращих практик відкритих даних по всьому світу. Цілями Хартії є поширення демократії, боротьба з корупцією та сприяння економічному зростанню по всьому світу. Хартія визначає 6 головних принципів та шляхи розвитку відкритих даних для країни.
В 2016 році Україна приєдналась до Хартії та взяла на себе зобов’язання виконувати принципи хартії, а в 2018 році затвердила план дій з реалізації цих принципів. Одними з пунктів плану дій були пункти щодо розвитку відкритих даних на місцевому рівні, а саме:
Прийняття вітчизняного законодавства та підзаконних актів щодо відкритих даних, а також приєднання України до Міжнародної Хартії відкритих даних дало поштовх розвитку сфери відкритих даних не тільки на національному, але й на місцевому рівні. Політика відкритих даних стає обов’язковою для всіх органів місцевого самоврядування.
Політику відкритих даних активно розвивають Львів, Коломия, Харків, Кременчук, Дубно, Дрогобич, Вінниця, Тернопіль, Хмельницький та інші міста. В цих містах органи місцевого самоврядування розуміють всі переваги використання відкритих даних для подальшого розвитку місцевих громад, ухвалюючи нормативну базу, здійснюючи аудити даних, підвищуючи кваліфікацію відповідальних осіб, впроваджуючи сервіси на основі відкритих даних. Крім того, Львів, Дніпро, Тернопіль, Дрогобич, Хмельницький, Чернівці, Івано-Франківськ, Вінниця, Кропивницький приєднались до Міжнародної хартії відкритих даних. Більше десяти міст України мають власні міські портали відкритих даних. Загалом, процес реалізації політики відкритих даних для органів місцевого самоврядування довгий, але життєво необхідний.
Для реалізації цієї політики необхідна виконати наступні дії:
Перелік текстів для самостійного опрацювання