ГСД у Нижній Дуванці

Як групи самодопомоги сприяють соціальній згуртованості громади Нижньої Дуванки, дізнавайтеся з історії ініціаторок ГСД Віти Давиденко та Наталії Лукащук.

***

У смт. Нижня Дуванка ми створили дві ГСД: «Освітянська єдність», що складається з педагогічних працівників школи, та «Ми разом» для внутрішньо переміщених осіб.

Перша група самодопомоги спрямована на профілактику професійного та емоційного вигорання педагогів; друга ж має на меті надання учасникам допомоги в подоланні кризових ситуацій і підтримку їхніх моральних сил для боротьби за своє здоров’я і благополуччя, а також встановлення гідного рівня життя у нових умовах.

Оскільки в громаді ще немає спеціально обладнаної кімнати, де можна було б систематично збиратися для проведення груп, та в зв’язку з тим, що до одного кластеру входять дві групи, зустрічі учасників відбуваються у різних місцях: у школі (кімната творчості, бібліотека) та в селищній раді (приміщення для конференцій).

Середня кількість учасників кожної зустрічі складає 6-8 осіб (в залежності від їхніх потреб та можливостей). Під час засідань вони не тільки діляться набутим досвідом, обговорюють проблеми та почуття, а ще й проходять тести для самопізнання, виконують вправи на покращення емоційного стану, застосовують елементи арт-терапевтичних занять.

«Вправи на зняття емоційного напруження досить дієві. Вони допомагають скинути тягар емоцій, що накопичився за період між засіданнями групи», – прокоментувала педагог-організатор Неля Соболь.

Однак основний формат зустрічі – вільна бесіда. Зустрічі проходять у дружній, невимушеній атмосфері. Фасилітатор прагне створити комфортні умови для кожного учасника. Для залучення нових членів ми використовуємо інтернет-ресурси та засоби мобільного зв’язку. Групи відкриті, тож будь-яка особа, котра належить до цільової групи, може вільно долучитися до роботи ГСД.

Труднощі, з якими довелося зіштовхнутися під час проведення ГСД, – делегування повноважень у проведенні зустрічей від ініціатора до учасників, організаційні питання, брак фахівців відповідного напрямку, недотримання правил членами групи (особливо пункту «Регламент»), безініціативність, підбір тем для обговорення у групі. Але із більшістю перелічених труднощів нам вдається впоратися.

Створені групи самодопомоги сприяють соціальній згуртованості жителів громади завдяки створенню осередка для нормалізації психологічного та емоційного станів; підвищенню рівня соціальної адаптації та пошуку шляхів примирення; розвитку пам’яті, уваги, мислення; зняття напруги, зниження агресії; надання допомоги особам, які опинилися у стресових ситуаціях; запобіганню перевтомі та емоційному вигоранню педагогічних працівників; соціалізації різних категорій населення; вирішенню особистісних проблем і міжособистісних конфліктів; посиленню просвіти за принципом рівний рівному.

«Мені подобаються зустрічі нашої групи самодопомоги! На них я відволікаюся від проблем, можу розказати те, що мене хвилює, послухати інших учасників та дізнатися про їхні методи вирішення різних ситуацій», – зауважив соціальний педагог Артем Крикунов.

Автори фото: Наталія Лукащук, Віта Давиденко