Що таке самодопомога

Поняття самодопомоги набуло поширення в соціальній роботі та практиці соціальних служб, лікуванні залежностей і діяльності організацій громадянського суспільства як спосіб суспільної фасилітації та впровадження суспільно важливих змін.

Основне завдання групи самодопомоги – навчитися моделювати своє життя для комфортного існування, як свого, так і оточення.

Самодопомогу як метод можна розглядати у двох значеннях:

• допомога, яку самостійно, без участі професіоналів, надають самим собі або іншим людям із такими ж проблемами
• діяльність, яка замінює або доповнює роботу органів влади та створених владою інституцій, що мають задовольняти суспільні потреби; така самодопомога спрямована на спільне благо

Перше з цих значень вживається у галузі соціальної роботи і стосується переважно людської поведінки, яка передбачає:

• обмін інформацією про те, як можна давати собі раду з певними негараздами
• створення в учасників відчуття, що вони не самотні зі своїми проблемами і можуть розраховувати на підтримку
• взаємну фінансову підтримку, якщо є така необхідність (таке можливо у виняткових випадках)

Самодопомога у цьому значенні відрізняється від інших форм допомоги досвідом співпереживання проблем усіма учасниками процесу. Основну роль тут відіграють люди, які краще дають собі раду з труднощами, завдяки чому можуть допомогти іншим своїм прикладом і досвідом.

Соціальні працівники та професійні психотерапевти намагаються активізувати процес самодопомоги серед людей, яким допомагають.

Друге визначення самодопомоги стосується будь-якої діяльності людей, що замінює або доповнює діяльність органів влади та створених владою інституцій, що мають задовольняти суспільні потреби.